Казка- золоте намисто

      Мабуть, на Землі немає людини, яка б не любила казок. Адже змалку казка навчала нас уявляти та мріяти, радіти й сумувати. У казках уславлюється сміливість, мудрість, прагнення до справедливості. Казка посідає важливе місце і у  вихованні дітей.

Саме тому працівниками КЗ «Нововоронцовська центральна районна бібліотека» та директором КУ «Нововоронцовський районний Будинок культури» О.Л.Абзелімовим було розроблено і проведено казкове асорті«Врятована пісня», яке відбулося 25 листопада 2014 року в приміщенні дошкільного навчального закладу ясла-садок №1.

Виставу для майже 80 малят поставили юні актори -учасники волонтерської команди «Лідер». Вони разом з Розбійником розважали дітей, проводили ігри та конкурси, загадували загадки, частували цукерками.

"Казка- це золоте намисто, яке впало на морське дно" - кажуть старі люди. І щоб не втратили наступні покоління такого намиста, ми повинні зберігати у своїй пам’яті перлини народної мудрості.

 

 

 

 

 

 

Кожному під силу "зачарувати" своє життя

Ви вірите у дива? Якщо ні – даремно.  Адже кожному  під силу "зачарувати" своє життя так, щоб чудеса в ньому траплялися постійно.  18  листопада 2014 року до  Нововоронцовського дошкільного  навчального закладу ясла-садок №2 завітали справжнісінька Лісова Фея зі своїми друзями Катрусею, Алінкою,  Джмеликом  і Білочкою. 

Казку для малечі створили  юні актори - волонтери КЗ«Нововоронцовська центральна районна бібліотека» Ходус Катерина, Орленко Дарина, Головач Ксенія, Желізньова Аліна та Максимов Олександр. Учасники команди «Лідер» розважали дітей, проводили з ними ігри та конкурси,  загадували загадки, частували цукерками.

 Волонтери не вперше відвідали дитячий садок «Колосок» та все ж завжди дуже хвилюються перед зустріччю з маленькими друзями. Але коли вони переступають поріг гостинного закладу, їх зустрічає привітною посмішкою господарка «Країни дитинства» Ірина Корєва,  приязно супроводжує, запрошує на наступну зустріч і хвилювання, зникає, мов вранішній туман.

      Нарешті, очікувана зустріч, дитячі очі дивляться з безмежною цікавістю, а вихователі Ольга Єргіна та Людмила Швачкіна допомагають зберегти це відчуття до завершення дійства. І тоді, зникає весь світ, лишається лише диво.

  Дошкільнята із задоволенням розказували вірші. Наостанок, залунала запальна пісня «Коли один я вдома», під час якої танцювали усі. Загалом, звучало багато дитячого сміху, отже нашим волонтерам вдалося подарувати дітям не лише віру у чудеса, а й справжнє щастя.      

   Казкові герої, звернулися з проханням читати побільше казок і вірити в їх існування, бо казки живуть поки їх читають діти.

Правовий дайджест

В рамках бібліотечно-бібліографічних занять для учнів 7-Б класу Великоолександрівської ЗОШ№2 було проведено правовий дайджест на тему «Права дітей та молоді». Оскільки бібліографічних покажчиків в бібліотеці немає, та й на книжкових полицях не багато книжок правової тематики, дітей було ознайомлено з основними правовими сайтами. Зрозуміло, що можливість одержати інформацію через Інтернет привертає увагу багатьох користувачів.

Але попри шалений наступ інформаційних технологій та пов’язаних з ними новими формами бібліографічної роботи, ніщо не замінить простого бажання читача тримати книгу в руках. Це довів огляд літератури біля книжкової виставки «Подорож країною закону».

До кожної представленої книги бібліотекарем зроблено коротку анотацію до найцікавіших статей та стисло передано зміст деяких книжок.

Краєзнавча подорож

Краєзнавча подорож «Велика Олександрівка моя!» запросила третьокласників Великоолександрівської ЗОШ №2 полинути в цікаву фото-мандрівку по стежках нашого дивовижно чарівного селища Велика Олександрівка. На лівобережних схилах річки Інгульця розкинувся цей дивовижний куточок Херсонщини. Куточок, в якому є славні ліси й родючі поля, в якому живуть наші батьки, бабусі й дідусі.

Моє село – це ми, це я, це ти,

Односельчан сім'я згуртована, єдина.

І, якщо тут родивсь, то пам'ятай завжди,

Велика Олександрівка – твоя є батьківщина.

Поринути в історію села допомогли сторінки фотоальбому «Моє рідне селище Велика Олександрівка!», в якому розміщені старі,  ще чорно-білі фотографії, на яких відображені будова ГЕС, будівники славної станції, алея Слави, лікарня , ЗОШ №2, автостанція , Зарічний парк, краєвиди природи Великої Олександрівки.

До дня української писемності та мови

Учні 4 –Б класу Великоолександрівської ЗОШ  №1 в ході конкурсної гри «Мова співуча, ніжна й близька», присвяченій Дню української писемності та мови, розглянули питання про історію виникнення української мови, писемності, ознайомились з історичними  давньослов’янськими пам’ятками – загадковою «Велесовою книгою» та  «Повістю минулих літ». У Київській Русі книги цінувалися, як рідкісні скарби. Мати декілька книг означало володіти цілим багатством. "Повість минулих літ" називає книги "ріками, які наповнюють всесвіт мудрістю незмірної глибини". "Якщо старанно пошукати в книгах мудрості, – зазначав літописець, – то знайдеш користь душі своїй".

 Розмова йшла і  про те, що мова, також як і українська література,  упродовж століть зазнавала тяжких поневірянь. Її шлях до наших сердець не був вистелений пелюстками троянд. Але вона вперто долала й долає всі перешкоди.

Продовженням зустрічі стали цікаві конкурси, в яких діти перевіряли свої знання з рідної мови. На завершення юні читайлики пообіцяли щодня добре вивчати, шанувати та любити  мову співучу, ніжну й близьку. А рідній мові, українському слову побажали розвиватися й твердо назавжди укорінюватись  на рідній землі.

Розвивайся, звеселяйся, моя рідна мова!
У барвінки зодягайся, українське слово.
Колосися житом в полі, піснею в оселі,
Щоб на все життя з тобою ми запам’ятали,
Як з дитячої колиски мову покохали.

Хеловін. \(О_о)/ Святкувати чи ні?

    Волонтери "Бібліо-аrt-ватаги" Голопристанської дитячої бібліотеки перед осінніми канікулами з ентузіазмом готувалися до святкування Хеловіну. "Страшенно веселий Хеловін!" (саме так ми назвали наше свято) згуртував 12 акторів-волонтерів та команди учнів молодших класів Голопристанської гімназії, ЗОШ№1 та №3. Під час свята, звичайно, усі розважалися, але одночасно в ігровій формі отримали інформацію про те, як подолати страхи і що цікавого прочитати - волонтери завжди порадять найкращі книжки, а якщо захочете, навіть почитають.

  Отож, Хеловін у бібліотеці відбувся, актори впоралися з характерними ролями, а глядачі, не лякаючись, побували у страшній казці. Сподіваємося, що ні у акторів, ні у глядачів після перформансу та солодощів не виникло питання: "Чи варто святкувати Хеловін?". Але все ж хочеться почути думку читачів блогу: святкувати Хеловін - варто чи ні? І, якщо так, як це робите ви?

Усі подробиці - на світлинах тут: https://www.facebook.com/media/set/?set=a.724872824274212.1073741837.171230409638459&type=3