«Бринить – співає наша мова,чарує,тішить і п’янить»

«Бринить – співає наша мова,чарує,тішить і п’янить»

Багато є у світі таємниць. А одна з найбільших – мова! Мова – це дар слова, найвищий дар нам усім. Вона визначає духовну сутність людини, є найголовнішою ознакою її духовного буття. І як зі слова, дару говорити, розпочалася людина, так з певної мови постає й народ.

Для нас, українців, найближча до серця мова нашого народу – українська. Вона – цілюще джерело, яке наповнює спраглих і живить коріння нашого народу !    В ній мудрість і пам’ять тисячоліть. У ній щирість, радощі й печаль народу, його труд  і піт, кров і сміх. Запашна, співуча, гнучка, сповнена музики і квіткових пахощів, вона встала з колін, як піднялася й наша Україна. Мова – це те, що об’єднує нас, береже історію народу, передає нащадкам неоціненні скарби  минулого і сучасного.

Про красу,  милозвучність, різнобарв’я, глибину рідної мови школярі могли дізнатися  під час мовознавчої  години «Бринить – співає наша  мова,чарує,тішить  і  п’янить», проведеної у  Каховській  районній  бібліотеці  для дітей   для  учнів  ЗОШ№1  4-Б  класу (вчитель Розумєй І.Ю.)  до  Міжнародного дня рідної мови. 

Діти дізналися про історію виникнення  свята , визначили місце української мови серед інших слов’янських мов, почули щирі слова любові і вдячності до неї.

А розповідь  про нелегкий шлях рідної мови,  її історичну долю, віхи   її  гноблення  дуже  схвилювалаи присутніх. 

Звучали  пісні  про  мову(«Батьківська  мова»). Бо  мова завжди живе поряд з піснею, сестрою її рідною, навічно злитими, здруженими , як дві вільнокрилі птиці, — мова і пісня. Бо ж наша мова  - як чарівна пісня, що вміщує в собі і палку любов до вітчизни, і ярий гнів до ворогів, і волелюбні думи народнії, і ніжні запахи рідної землі. А пісня — це найдобріша, найвиразніша мова. 

А який тонкий та дотепний український гумор! Наш народ захоплювався не тільки лірикою, а й любив дошкульне слово чи добродушний сміх. Нікого не залишила  байдужею  гумореска Павла  Глазового „Кухлик”.

Під час заходу  молодші читачі бібліотеки позмагались, пригадуючи  приказки  та  прислів’я  про  мову , розгадуючи вікторину  «Мовне  асорті»  і загадки, взяли участь у  конкурсі  «Склади  речення». Також була оформлена книжкова виставка «Диво  кадинове – рідна  наша  мова». 

Чудовим доповненням свята стало читання віршів про рідну мову,та звучання  пісні Тіни Кароль «Україна – це я» ,яке присутнім  подарували читачі  та  волонтери   нашої бібліотеки  Харчук  Яна  та  Сіра  Лілія.

Сподіваємось що  наші  читачі  залишили у своєму серці хоча б одну краплину любові до рідної мови, бо  мова- це  наша  історична  пам'ять, невичерпна  духовна й  культурна  скарбниця, живий нерозривний   зв’язок  єднання  тисячолітнього  минулого  з  сучасністю  і  майбутнім  українського  народу.