середа, 21 серпня 2019 р.

Рости, дитино, під прапором неба і сонця


  Інсталяція «Рости, дитино, під прапором неба і сонця», підготована бібліотекар КЗ «Нововоронцовська центральна районна бібліотека» Людмилою Куковінець спільно з учасниками волонтерської команди «Лідер»,  з нагоди відзначення дня Державного Прапора України. Вона  розповідає про історію державного символу, значення українського прапора для захисників та патріотів країни.
     Бажаючі мають змогу познайомитися з експозицією протягом 22 та 23 серпня.
 


вівторок, 20 серпня 2019 р.

Про пригоди в "Сторожовій заставі" Володимира Рутківського

Доброго дня! Мене звуть Василевський Олег. Мешкаю в смт Нова Маячка! Я прочитав книгу класика історичної літератури Володимира Рутківського "Сторожова застава".  На мою думку,  це  справжнє  пригодницьке фентезі. Книга дуже  легко, весело  і швидко читається, а чудові ілюстрації додають яскравості сприйняття прочитаного.

В першій частині розділу мене захопила історія Київської Русі, війна між русичами та половцями. А взагалі сюжет повісті дуже простий: Вітько Бубненко- хлопчик 12 років,  прийняв пропозицію - зайнятися  історією рідного краюв, а жив він в Воронівці. У цьому  селі був яр, в якому колись жінки брали глину, і ось коли ще молода баба нинішньої тітки Горпини оголосила на все село, що докопалася аж до потойбічного світу і зненацька почула зі стіни  дивні звуки бойовищ, скрегіт криці та кінське іржання,   ту місцину стали називати  Чортовим яром, і люди не вельми полюбляють туди ходити. У наш час це западина, в якій ховається часовий перехід, і нажила вона дурної слави.
Саме в цьому  лазі і облаштував Вітько печеру, де можуть збиратися найкращі знавці рідного краю. І саме тут він почув незрозумілі звуки ….Так,  завдяки своїй цікавості,   хлопець  опинився в минулому, на 900 років назад - він потрапив до русичів. Це було його рідне село,  але часів Київської Русі .У колишньому місті Римові це була Зміїна нора, де за народними переказами мешкає Змій, який раз на кілька десятиліть вилазить зі свого сховку.
Спершу, звісно його охопила паніка і розпач, бо  його сприймають за чужинця і шпигуна, а потім... Ранкові пробіжки, природа, вишкіл майбутніх дружинників, а ще — казкові богатирі Олешко Попович й Ілля Муровець, у яких виявилося є свої слабкості, пристрасті і таємниці: Олешко закоханий у красуню і сміливицю Росанку, Ілля Муромець крадькома ласує черешнями з чужого саду . Усе це, звісно, зачаровало не тільки Вітька, а й мене як читача.
Цікаво, як на мене був обіграний Вітьків ліхтарик як знаряддя відлякування половців, який прославився як Змієве око. Цей ліхтар допоміг у рятуванні полоненого Вітька. Також Вітько навчив Олешка прийомам карате , які потім допомогли Олешку Поповичу перемогти половця Андака. А ще Вітьку пощастило потрапити в молодшу групу воїнів, які засідали в очереті та стріляли з лука.
Згадали Змія, який зовсім був не змій, а наш сучасний вертоліт, це вони з Олешком вигадали щоб нажахати половців, як обдурили упійманого половця Андака, який сидів у  ямі, а вони зверху заводили  розмову про те ,що вони та змій разом з військом відступають до Воїня,  Римів залишають, і змію відрізали крило.  Потім пройшла чутка, що численне військо половців наступає на Римів. Але насправді вйсько засіло в лісі.
Мені сподобалося, що це  щаслива історія, що ворогам перепадало на горіхи і вони ще довго носа не потикнуть, а полонений Святослав завдяки хитромудрому планові утік від половців, богатирі здійснили свої подвиги, а Вітько повернувся до рідної Воронівки.
В повісті ледь не на кожній сторінці щось трапляється.  Там чоловіки поважають жінок, бо знають, що в разі потреби ті боротимуться проти ворогів пліч-о-пліч зі своїми рідними, і навіть трохи побоюються своїх грізних господинь, але це,  здається,  реакція від постійних небезпек.
За час читання книги нові герої стали для мене немов старі знайомі, я страшенно вболівав за них, сприймав всі їхні негаразди близько до серця.
 А я для себе, як і  Вітько зробив висновок, що  історія- це не нудний текст на папері. Для мене це надзвичайно пригодницька книга, яка вчить патріотизму і сміливості,  викликає  почуття гордості за свою історію, навчає поваги до старших, справжньої дружби та  самопожертви.
Я гадаю, що  повість буде цікава усім хто любить пригоди та рідний краю.

понеділок, 19 серпня 2019 р.

У Скадовську радять вимкнути компи!

Соколовський Богдан, учень 8 класу Володимирівської ЗОШ цього року став переможцем районного етапу Всеукраїнського конкурсу «Книгоманія 2019». Тож саме його було запрошено від нашого району до участі  у другому етапі, «Велика книга читацьких рекордів Херсонщини», що проводиться цього року заочно. 
Тож, до вашої уваги відгук Богдана на його улюблену книгу.

«Наразі, я хочу розповісти вам про одну з моїх найулюбленіших книжок за останній час – «Комп та компанія» Анни Коршунової. Це чудова історія про те, як знайти себе у цьому галасливому світі, повному пригод та несподіванок. Про те, що іноді, щоб змінити своє життя на краще, досить лише вимкнути комп’ютер і зробити крок на зустріч літу. Такими словами і починається книга, яка захопила мене відразу, потрапивши мені до рук.
Маю погодитись, що ми, сучасні діти, забагато часу проводимо з гаджетами, іноді цілком занурюючись у глибини Інтернет простору. Єдина альтернатива цій ситуації, як стверджують мої батьки, і з ними важко не погодитись, це читання цікавих книжок. Книзі «Комп і компанія» вдалося мене відірвати не лише від комп’ютера, а й про мій смартфон забути надовго.
Ми усі розуміємо, що зараз без новітніх технологій життя просто неможливе. Та, часом, дуже важко вчасно розгледіти межу між реальністю та віртуальним інформаційним світом. Можна навіть і не помітити, як за грою, або постійним пошуком нових друзів у соціальних мережах ми втрачаємо щось набагато важливіше у нашому справжньому житті.
Захоплююча, позитивна та дуже добра історія міського хлопчини Владика нагадує нам про головне у житті, про цінності, які мають керувати вчинками не лише дітей, а й дорослих. Цю книгу я б порадив прочитати багатьом дорослим, особливо тим, хто забув, що таке бути дитиною, що наші проблеми не такі вже й неважливі.
Владик, головний герой книги, цікавиться всім, що пов’язано з комп’ютерами. У його житті є тільки комп, найдорожче – комп і найкращим другом він, мабуть, назвав би теж комп’ютер. Та одного разу все змінилося, приїхала тітка Маруся з села.  Не вірите, що прості відвідини змогли обернутися справжнім переворотом цінностей та інтересів? А як же інакше, коли вас забирають до села?
Ось там і почалося справжнє життя та справжнє дитинство. Відсутність комп’ютера відкрило світ неймовірних розваг: купання у річці, нальоти за ласощами на сад сусідів, нічні прогулянки верхи на коні, участь у сільських обрядах і, звичайно, весела компанія нових друзів. З такою розважальною програмою, вам буде вже не до компа, у цьому я вас, як справжній сільський хлопчина, можу точно запевнити.
Читаючи цю книгу, ви поринете не просто у цікаву історію, ви знайдете нових друзів та відчуєте нестримне бажання якнайшвидше зібратися гуртом з товаришами у дворі та поспілкуватися віч-на-віч, а не в месенджерах.
Я раджу прочитати цю книгу моїм одноліткам та їх батькам, бо, як каже моя мама, дитинства забагато не буває».

пʼятниця, 16 серпня 2019 р.

Лідер читання 2019 Каховської СЗОШ І-ІІІ ст.№2

Лідер читання 2019 Каховської СЗОШ І-ІІІ ст.№2
Шестерненко Ксенія


Відгук на книгу Вікторії Ярош «Три горішки для Сашка»
учениці Каховської СЗОШ №2  Шестерненко Ксенії
Усі наші багатства - прах і попіл,
вони безсилі доставити нам те, заради чого треба  жити.
Сент – Екзюпері.
   Мене звуть Шестерненко Ксенія і я навчаюсь у 6 класі Каховської СЗОШ №2. Перед написанням відгуку я вагалася, на яку саме книгу це зробити, адже я доволі багато читаю. Та коли прочитала «Три горішки для Сашка», вагання зникли зовсім…
Усім відомо, що дуже часто багатство робить людину нещасною та духовно бідною. Ми не завжди замислюємось над цим. Здається, якщо є гроші, то можна робити все, що завгодно. На перший погляд це дійсно так. Але не помічаємо, як ми втрачаємо всі людські якості, стаємо «зазомбованими» і окрім грошей та своєї гордості не цікавимось нічим іншим. Доведено, що люди багаті, плачуть та засмучуються ще більше, ніж бідні.
   Саме це питання лягло в основу книги Вікторії Ярош «Три горішки для Сашка». Письменниця намагається показати проблему сучасності, підштовхує читача замислитись над цим. У книзі є багато ілюстрацій, гумористичних моментів, але під це замаскована гірка правда сьогодення.
   З цим твором я познайомилась влітку. Його порадили у бібліотеці, але сама назва не вразила, тому що виникає асоціація з дуже вже дитячою казкою «Три горішки для Попелюшки». Та прочитавши першу сторінку, я вже не змогла відірватись від книги. Забувала про їжу, про друзів. Читала навіть вночі під ковдрою з ліхтариком. В решті-решт прочитала книгу менш ніж за два дні. Тим не менш, «Три горішки для Сашка» - це насправді казка. Добра казка. Й мені дуже хочеться поділитися враженнями та розповісти про все детальніше.
   Головний герой –  хлопчик Сашко. Його батьки багаті люди й він має все,  про що тільки можливо мріяти кожній дитині. У нього є свій кінотеатр, аквапарк, зоопарк, парк розваг, авто трек та інше. Та все це не тішить хлопчика. Він готов віддати все, що в нього є аби тільки познайомитись та пограти з простими дітлахами. Та батьки не дозволяють Сашкові спілкуватись з іншими дітками й намагаються завадити йому. Здається, хлопчику треба радіти та дякувати батькам. Але не так. Він хоче бути звичайним хлопчиком зі звичайної родини. Крім того, у їхньому будинку є доморядниця – пані Правило. Вона примушує хлопчика поводитись як справжній аристократ. Не можна сміятися, швидко говорити, стрибати, бігати й навіть грати у спортивні ігри. Ви уявляєте дитину, а особливо хлопця, яка не може повеселитись або побігати? Людина не може бути як робот. Можливо звісно прикидатися, але навіщо? Іван Карпенко – Карий сказав:  Краще жити на світі щасливим мужиком, ніж нещасним паном…
Не будемо говорити про те, що могло б статися з Сашком, якщо й далі все так було. Але на щастя, він находить собі друга. Так. Справжнього товариша, якого звуть Сантиметрик. Він не вище вказівного пальця і справжнісінький чарівник, бо може творити всілякі дива. Сантиметрик дарує Сашкові три чарівних горішка, котрі можуть виконати три заповітні бажання.
   Перший горішок виконує мрію хлопчика подружитися з простими дітками. Сашко може кожен день гуляти з друзями й бавитись на свіжому повітрі. Другим його бажанням було мати чотирилапих друзів: кішечку та трьох песиків. А третє бажання Сашка – мати братика й сестричку. Його батьки забирають з дитячого будинку двійнят: хлопчика Юрка та дівчинку Оленку.
   Після цих веселих подій, пані Правило забуває свої аристократичні правила та стає привітною і веселою жінкою.( Тут вже без допомоги Сантиметрика не обійшлось.) А батьки Сашка замислюються над своїм минулим та вирішують почати життя спочатку.
   У книзі дуже багато героїв і можна знайти собі надійного друга або подружку у цій дивовижній історії. У деяких випадках буде бажання посміятися над витівками персонажів або навпаки – поплакати у лихих ситуаціях. І на мою думку, найкраща оцінка для твору – емоції , які він викликає. Бажання Сашка гарні, що тут скажеш. А кінець теж правильний, як і має бути. Діти остаточно зруйнували цей світ несправжніх цінностей. У когось смуток, жаль, а у мене радість, що все так добре закінчилось. Бо справжня книга дає читачу позитивні або негативні відчуття. І саме тому, можна переживати усі події улюбленого героя разом з ним… 
Я розповіла про цю книгу всім подругам у своєму дворі. Взяла її з собою в літній табір, та читала вголос новим знайомим уривки. Всі друзі вирішили обов’язково прочитати повість, повернувшись додому з відпочинку.

Неосмислене життя не варте того, щоб його прожити.
Сократ.

середа, 14 серпня 2019 р.

Відгук-рекомендація на книгу Наталії Матолінець «Варта у Грі»






Привіт, найзавзятіші книголюби і любителі читання! Для початку хочу представитися вам. Мене звати Валерія Житняковська і я суперчитач міста Херсона. Сьогодні ми з вами поговоримо про підліткову літературу, фентезі і сучасних українських авторів. Теми ці дуже актуальні у сучасному світі, адже у величезному масштабі такої літератури дуже складно обрати щось цікаве для себе. Сьогодні ми розберемося з цією проблемою і навчимося правильно вибирати книги під свій смак, а також познайомимося з творчістю сучасної української письменниці Наталії Матолінець.
От, чи знаєте ви, що підліткова література поділяється на два типи: teen і young adult? Якщо ні - то зараз розберемося:
Teen – це література для молодших підлітків, простіше кажучи, для дітей віком від 8 до 12 років. У чому ж її особливість? Для цього виду літератури характерний не заплутаний сюжет, зрозумілі теми, такі як сім’я, дружба, повсякденне життя. Але для підлітків мого віку вже існує інший, ближчий для нашого розуміння вид літератури – young adult. Тут вже вік читача вар’юється від 12 до 25 років, бо, погодьтеся, у читача у 12 та у 20 років інтереси будуть абсолютно різні. Мені подобається , що літературу young adult характеризують як розповідь про перше щось: перше кохання, першу втрату, першу зраду, переїзд на навчання та усе, що вперше стається у житті нас, підлітків.
Справжнім відкриттям у величезному світі young adult для мене нещодавно стала львівська письменниця Наталія Матолінець, бо її твори - це справжній вибух різноманітних емоцій, які переповнювали мене під час читання. Тож, сьогодні хочу розповісти вам про книгу Наталії Матолінець «Варта у Грі», яка відтепер стала законною власницею місця серед моїх найулюбленіших книг.
А тепер уявіть: ви потрапили до славетного Львова, вдень на вулицях гамірно і людно, а у повітрі витає аромат свіжосмаженої кави й запашного шоколаду, але ввечері це загадкове місто розкривається з іншої, прихованої для туристичних очей, сторони. Бо раз на сто років світлі і темні маги Львова проводять Гру, аби дізнатися, на чиєму боці буде влада і за чиїми законами житиме магічний світ наступне століття.
Та існує також особа, яка не надто воліє брати участь у цьому жорстокому змаганні і звати її - Варта Тарновецька. Але у Львові переполох - вбили темну алхімею. І це означає тільки одне - почалася Гра, а ще це означає те, що тепер - Варта у Грі.
Перше, що захопило мене у цій книзі - це стиль письма авторки, бо він просто «вау!». Мені вистачало тут всього: опису будівель і природи, містики, магії і, звісно ж, іронії, бо її у книзі дууууже багато. А характер головної героїні, Варти - просто бомба, те, що треба якраз для темної, недарма ж її називали «дуже нехороша темна». Вона запальна і не з усіма ввічлива, легка на підйом, цілеспрямована і чимось нагадує мене. А ще кава… моя найбільша любов, якої у цій книзі також було достатньо. Ох, та ж тут є усе, що потрібно справжньому любителеві читання для цілковитої насолоди.
Обов’язково рекомендую прочитати вам цю книгу, бо після останньої прочитаної сторінки, я впевнена,  ви назавжди зміните своє ставлення до славетного Львова, побачите, що криється за туристичними фасадами, а, можливо, навіть разом з головними героями перенесетеся у Львівську Гру.
Ну, якось так. Я впевнена, що ця книга обов’язково сподобається кожному, хто хоч раз візьме її до рук. На цьому я хочу закінчити свою розповідь! До нових зустрічей!

вівторок, 13 серпня 2019 р.

«Чудове Чудовисько і Погане Поганисько»

Відгук-рекомендація на прочитану книжку  Сашка Дерманського «Чудове Чудовисько і Погане Поганисько» читачки Інгулецької сільської бібліотеки Яцків Софії

Вітаю вас!
Я  Яцків Софія, учениця Інгулецької ЗОШ та читачка Інгулецької сільської бібліотеки . Я приймаю участь в конкурсі «Кращий читач року – 2019».
Тож сьогодні я хочу вам представити свою улюблену книгу «Чудове Чудовисько і Погане Поганисько» видатного сучасного українського автора Сашка Дерманського.
Це чудова книга  має три частини, тобто є трилогією, яку я прочитала. Найбільше мені сподобалася саме третя частина.
Чому? Тому, що вона є найбільш веселою і надихає на благородні вчинки, подвиги  на різні правильні думки.
 Книга містить у собі безліч як веселих, смішних епізодів, так і декілька сумних проте повчальних моментів. Також тут можна знайти багато «крилатих» фраз та висловів, які можна використовувати у своєму мовленні та поглиблювати свій словниковий запас.
Сюжет книги крутиться навколо двох головних героїв – звичайної дівчинки Соні та чудовиська, якого коротко назвали Чу. Герої наділені добрими, світлими та шляхетними рисами характеру. Батьки Соні типові трудоголіки, які залишають доньку без належної уваги, весь час працюючи . 
А Чу - рожеве у синю крапочку чудо, що має вільно мешкати у страшному темному лісі, або під ліжками неслухняних дітлахів. Але він геть не хоче бути схожим на своїх родичів – він воліє дружити з людьми.
То ж, знайомство ну геть різних персонажів згодом приносить свої результати. Соня і Чу разом борються проти зла, головнокомандувачем якого є Погане Поганисько, що загинуло безліч років тому, але повернулося, щоб перемогло зло, та поглинути світ у пітьму.
Дівчинка та чудовисько зі своїми друзями зупиняють його, адже на їх шляху зустрічається багато бажаючих побороти Поганисько.
Закінчується книжка дуже добре. Добро, як і має бути, перемагає зло.
У цій, на перший погляд, дитячій фантастичній книжці завуальовано події, що відбуваються на нашій батьківщині: те що зараз Україна відчайдушно бореться за свою незалежність. Та нам у жодному разі не можна відступати і опускати руки, так, як процитую одну з фраз книги: - “у нашій Украйні так багато великих і маленьких героїв, що навіть абсолютне зло не завжди має шанс на перемогу”.
Я раджу прочитати цю книгу і дорослим, і дітям, бо вона точно поглибить ваші знання про людські почуття і цей світ!




пʼятниця, 9 серпня 2019 р.

Таємниці на кожній сторінці


 На прихильників спокійного літнього відпочинку у селищному парку 9 серпня чекали журнальні новинки. Усі бажаючі мали змогу приєднатися до прес – посиденьок  «Таємниці на кожній сторінці», які організували працівники комунального закладу «Нововоронцовська центральна районна бібліотека» Наталя Сисенко та Людмила Куковінець.  Велика низка журнальних історій, пригод, коміксів, тестів, порад розкривала секрети вдалого інтелектуального відпочинку. Відвідувачі ретельно ставилися до вибору періодики та врешті пішли додому з оберемком облюбованих видань. А бібліотекарі відкрили іще один хитромудрий маршрут,  щоб зацікавити дітей та залучити до читання.

четвер, 8 серпня 2019 р.

Всеукраїнський конкурс "Лідер читання"


Зустріч за круглим столом: «Читаємо сучасну українську книгу»
Ще літо-літечко тішить нас сонечком, а усіх, хто вчиться у школі, канікулами. Ще  наші читачі подорожують, купаються та засмагають, розважаються та вбирають нові враження. А ще – читають. Таких – читаючих, зібрала  дитяча бібліотека для цікавого спілкування за круглим столом «Читаємо сучасну українську книгу», що проходив у рамках Всеукраїнського конкурсу «Лідер читання».

З читачами цього дня – 06 серпня спілкувалися учасники першого (відбіркового) етапу конкурсу «Книгоманія-2019»,   Ткаченко Ліза – учениця 7 класу ЗОШ № 4 та Ковальов Данило – семикласник Дніпрянської ЗОШ, які беруть участь у другому, заочному етапі конкурсу «Велика книга читацьких рекордів Херсонщини», що визначатиме  «лідера читання». 1-3 вересня 2019 року на базі Одеської обласної бібліотеки для дітей ім. В.Катаєва відбудеться урочисте підведення підсумків та нагородження переможців Всеукраїнського конкурсу «Лідер читання». Серед усіх переможців першого етапу конкурсу «Книгоманія» і буде визначено «лідера читання», який представлятиме Херсонщину у Всеукраїнському фіналі. Тож, поборотися за такий приз спробують і читачі з Нової Каховки. Для цього вони мали написати власний, авторський відгук-рекомендацію на нову книгу сучасного українського автора, видану за останні три роки і прочитану за період, що пройшов  із квітня місяця. Саме на цьому наголосила завідуюча бібліотеки Карпенко В.І., звернувшись до учасників круглого столу.

Які ж книжки відкрили присутнім Єлизавета та Данило?
«Сіль для моря, або білий кит» - саме так називається нова книга української авторки Анастасії Нікуліної. Книга відмічена українсько-німецькою літературною премією ім. Олеся Гончара 2018 р. у номінації «проза» та отримала відзнаку «Найкраща книга для підлітків» за підсумками року премії «Глиняний кіт-2018».                      
                                  Кити викидаються на берег, коли у морі багато солі. Більшість підлітків почувають себе такими «китами», не знаходячи спільної мови з батьками та однолітками, шукаючи собі друзів у мереживому павутинні власного комп’ютера. Сюжет книги спонукає читача думати, думати про те, що люди повинні вчитись говорити, слухати та чути  одне одного. Ця книга про реалії сучасного суспільства: булінг, підліткові самогубства та непорозуміння з дорослими. Представляючи її, Ліза Ткаченко наголосила: «Рекомендую!                                                                                                                                                                                       
                                                            Данило Ковальов є прихильником іншого жанру в літературі. «Мігрант, або Brevi Finietur» - це роман  кращих письменників фантастів Європи, українських авторів Марини та Сергія Дяченків. Книга нагороджена великою кількістю премій у номінаціях «Книга року», «Наукова фантастика», «Вітчизняна фантастика», «Найкращий роман».  

           
Представлення книги вийшло дуже цікавим та незвичним.  Щоб допомогти своїм слухачам відчути, так би мовити, атмосферу, Данило запропонував дітям заплющити очі. Лунав цікавий уривок із твору, коли перед слухачами виринали то голограми, то хлопчики-тіні. Мова учасника – розкута та невимушена захоплювала слухачів, а його щире зацікавлення  жанром наукової фантастики викликало живі емоції. Як сказав Данило, прочитана ним книга,  містить і кумедні моменти, і розумні фрази, та, головне, вона цілком може змінити ваше уявлення про наукову фантастику.


Представляючи конкурсантів, провідний бібліотекар старшого відділу для учнів 5-9 класів Наталія Жаданова запропонувала  усім учасникам круглого столу відповісти на запитання тестів: «Чи вмієш ти ладнати з батьками» та «Чи багата у тебе фантазія»?  На завершення зустрічі діти ще  мали змогу виконати  веселе ігрове завдання «Перетвори слово» та пригоститися смаколиками, бо ж солодке – то пожива для розуму.

Вже сьогодні відгуки кращих читачів міста будуть розміщені у колективному блозі «Бібліотечні волонтери Херсонщини». Визначення переможця відбувається заочно. Кращі з кращих поїдуть до Одеси. Тож, дочекаємося вересня.




Всеукраїнський конкурс "Лідер читання"


Новокаховська ЦБС  
Міська бібліотека для дітей
На Всеукраїнський конкурс «Лідер читання-2019»                                                             
Відгук
на книгу Марини і Сергія Дяченків «Мігрант, або Brevi Finietur»


Привіт! Мене звати Ковальов Данило. Живу і навчаюся я у Дніпрянах, що біля Нової Каховки. Полюбляю я англійську мову та аніме, а ще – дуже люблю читати. Маю надію, що за два місяці літа ви не забули усю шкільну програму, інакше прийдеться в авральному режимі повторювати таблицю множення чи згадувати, що таке «епітети».
Сьогодні я презентуватиму вам книгу, жанр якої – наукова фантастика. Якщо простіше, то читати книжку такого жанру означає, що над незвичайними речами з неї можна точно півночі помислити. А ще у науковій фантастиці досить часто зустрічаються дивні імена героїв та назв планет, різноманітні чудернацькі механізми та ще безліч неймовірних речей, які може домислити лише людина з величезною фантазією.                                                                                                    Отже, книга, яку я хочу вам презентувати, має назву «Мігрант, або Brevi Finietur».  Незвичайне розпочинається уже із зовнішнього оздоблення книги. Що стосується назви, то автори неодноразово використовують у своїх творах іншомовні «включення».
До речі, про авторів! У вступі до книги сказано, що Марина і Сергій Дяченки – це не просто сімейний дует, це -  особлива планета у світі фантастики.  Вони  мають незліченну кількість літературних премій. Дана книга  отримала сім премій у номінаціях «Книга року», «Наукова фантастика», «Вітчизняна фантастика», «Найкращий роман». Кожна нова книга Дяченків – це пастка для читача, потрапивши у яку, він просто не може не відчувати емоційного співчуття героям творів. Якщо у вас ще залишились сумніви, я скажу, що Сергій та Марина у 2005 році, у місті Глазго, на загальноєвропейській конференції фантастів, отримали звання кращих письменників-фантастів Європи.
Далі – цікавіше! Заплющте, будь-ласка, очі. Уявіть, що ви стоїте у звичайній кімнаті. Навпроти вас – стіл та стілець, на якому дещо кругленьке із кольоровими цятками. Ви придивляєтеся до нього… і  зненацька із тієї штуки вилазить голограма невеликого чоловічка… «Ось ваша заява, - чоловічок киває на конторку у кутку кімнати – так само договір за вашим підписом…»
Що за договір, запитаєте ви, і хто його написав? Це – Андрій Строганов, він же – Крокодил. Андрієві – років тридцять, він дуже змучений життям на Землі,  тому вирішує мігрувати з неї на планету Раа. Та за телепорт  має заплатити ціну – йому стирають пам'ять за останні два роки. І вже там, на чужій планеті стається неймовірне, наш герой згадує, що у нього там, на Землі, є син, а тому весь час перебування у тому світі він намагатиметься повернутися додому. Та зробити це буде не просто. Айра, він же Махайрод, - найголовніший на планеті, весь час випробовуватиме Крокодила, в той же час намагаючись йому допомогти. А ще допомагатиме йому незвичайний зеленоволосий хлопчик Тимор-Алк, батько якого – Тінь. Тож, хлопчик і сам наполовину Тінь. Трійцю незвичайних друзів, які прагнутимуть допомогти головному героєві, доповнює ще бабуся на імя Тимора ( я ж казав про чудернацькі імена та назви!)
У всіх них буде небезпечна ціль – вимкнути стабілізатори -  величезні коробки, що літають на орбіті, щоб підтримувати  життя на планеті…
Чи вдасться їм це зробити? Потрібно дочитати до кінця. Зустрінуться вам тут розумні фрази і кумедні вислови, незвичні герої і чудернацькі назви…                      Ця книга може змінити ваші враження про наукову фантастику.  І, так як «Мігрант…» - книга кращих фантастів Європи – її легко буде читати і  розуміти. Рекомендую!



Данило Ковальов – учень 7-го (з 1 вересня вже 8-го класу) Дніпрянської ЗОШ
м. Нова Каховка, Херсонська область
2019 рік                                   

Всеукраїнський конкурс "Лідер читання"


Новокаховська ЦБС  
Міська бібліотека для дітей
На Всеукраїнський конкурс «Лідер читання-2019»
Відгук
на книгу Анастасії Нікуліної «Сіль для моря, або Білий кит»


Для мене книга Анастасії Нікуліної «Сіль для моря, або Білий кит» стала ковтком свіжого морського повітря. Вона закохує у себе з першої сторінки, хоча  теми в ній піднімаються дуже гострі та серйозні.
За назвою книги дуже важко зрозуміти, про що вона… Розпочавши читати, я була вражена,.. вражена стилем авторки, сюжетом…Вона захоплює з перших рядків і тримає до останніх…
Сюжет зовсім не простий.., але він спонукає думати, думати про те, наскільки жорстокий сучасний світ, довіра у якому радше виняток, ніж закономірність. Це – перша із прочитаних мною книг Анастасії Ковальової. Але вона дуже вражає… Читається швидко і захопливо. Поринаєш з головою…
У центрі подій – дівчинка Ліза, зі своїми проблемами, смутками та радощами. В неї складні стосунки з однокласниками та батьками і, як воно буває у підлітків, їй здається, що ніхто її  не розуміє…
Душевні переживання дівчинки дуже добре розкриває фраза з роману: «Я тебе розумію». Усього три слова. Виявляється, для щастя їх треба було так мало!»
Лише загадковий онлайн друг, котрий здається Лізі втіленням ідеалу, розуміє її. Йому вона розповідає про всі свої радощі, про всі проблеми. Таких, як Ліза, багато серед сучасних підлітків. Але, ти ніколи напевно не знаєш, хто сидить по той бік монітору. Тим, паче, коли набуває бурхливого розвитку сумнозвісна онлайн-гра «Синій кит»…
Ця книга не просто про спілкування в інтернеті і будні підлітка. Вона про знецінення проблем одне одного, про те, що, якщо батьки не чують своїх дітей, то діти підуть шукати тих, хто їх почує. Та не завжди можна знайти саме таку людину. Ніколи не можна казати людині, яка вам відкривається: «Це пусте. Це не варте твоїх сліз». Слова такі ранять, ображають та змушують людину почуватися самотньою. Ми повинні вчитися говорити, слухати одне одного, бо інакше  не можна відчувати себе потрібними та важливими у житті.
У книзі ця проблема висвітлена прекрасно, тому вона легко читається, доступна для розуміння і підліткам, і дорослим. Символічним є присутність моря в усій історії. Воно втілює життя, що коливається то хвилями в штиль, то обурюється штормом. Але завжди настає повторний штиль і життя набуває нових барв.
Корисною буде книжка і для батьків, тому що тут і мама, і тато дуже люблять свою доньку, але разом з тим, роблять багато помилок у вихованні своєї дитини, не помічаючи, що цим лише збільшують розрив між собою і нею.
Про подальші події ви дізнаєтесь під час читання. А читати потрібно обов’язково! Сюжет неймовірний! Він чудово складений. Усі неймовірні повороти  поєднуються в одну загальну картину. І ця картина просто вибухова! Цей роман розкриває реалії сучасного суспільства: булінг та підліткові самогубства. А ще – постійні підліткові непорозуміння з дорослими котрі не можуть зрозуміти, що варто лише поговорити зі своєю дитино, дати відчути, що вона потрібна і не забута… Насамперед потрібно довіряти і бути відвертими…
Анастасія Нікуліна  намагається довести читачеві, що довкола обов’язково знайдеться людина, яка підтримає вас, зрозуміє та довіриться. І головне – ця людина повинна існувати в реальності та свою прихильність доводити не лише на словах, а й  вчинками. Я впевнена, що кожен читач зробить для себе особисто свої висновки, прочитавши цю книгу. Розповідь дуже захоплива – відірватися неможливо! Рекомендую!
А ще, мене дуже тішить той факт, що книга написана українською, молодим і талановитим українським автором. Звідки я це знаю? За книгу «Сіль для моря, або Білий кит» Анастасія Нікуліна отримала українсько-німецьку літературну премію ім. Олеся Гончара у 2018 році у номінації «проза» та відзнаку «Найкраща книга для підлітків» за підсумками року премії «Глиняний кіт-2018». Така ось книжка! Приємного усім читання!



Ткаченко Ліза, учениця 7-го ( з 1 вересня – 8-го класу) ЗОШ № 4
м. Нова Каховка, Херсонська область
2019 рік