Творець добрих та веселих казок зі щасливим кінцем

Ювілейний марафон привітань у рамках веб-проєкту нашої книгозбірні «На гостини до письменника: ювілей в бібліотеці» триває. І в цей весняний день вітаємо ще одного іменинника у когорті українського письменства. Багатьом українцям ця письменниця відома не як авторка дитячих творів, а як активістка, що бореться за українську мову в освіті. Це - Лариса Ніцой.

Свій перший віршик написала ще у дитинстві. Але мама, сказавши що це «якась єрунда» на 15 років «посіяла» зерно невпевненості у своєму талантові. У школі Лариса терпіти не могла писати твори, хоча диктанти завжди писала на відмінно. Лише навчаючись в університеті навчилась писати твори. Але до письменницької діяльності ще було далеко. Вже ставши мамою та відчуваючи брак цікавих та корисних книжок, вона починає спочатку вигадувати  для доньки казки, а згодом і записувати їх.

Другою причиною для написання власних творів були її учні. Їй не подобалися тодішні книжки з української мови, сухі й нецікаві. Вона вигадувала учням невеличкі історії, часто казкові, щоб пояснити матеріал.

Наразі у добірку авторки понад 20 надрукованих книжок. Її казки написані на злободенні теми і прищеплюють любов до природи. Вони повні доброти і завжди мають щасливе закінчення. Та головною метою її казок - є мандри.

Ми підготували для вас віртуальну книжкову виставку-шафу за творчістю Лариси Ніцой та пропонуємо поринути у світ цікавих та неймовірно корисних пригод перегортаючи її сторінки.

Сучасні письменники дітям Лариса Ніцой від користувача Юлія Британ

Лариса Ніцой надзвичайно уважна до дитячого світу, цікавиться психологією, колекціонує дитячі книжки та мультфільми. Захоплюється Фен-шуй. Любить облаштовувати своє житло, слухати музику, танцювати, організовувати свята. Вміє шити, в’язати, вишивати, плести макраме. Займається садівництвом. Вирощує екзотичні рослини. Закінчила курси ландшафтного дизайну, курси художньої фотозйомки.

Любить фотографувати, подорожувати Україною. Мріє віднайти час для навчання живопису. А ще має ідею спорудження в Україні пам’ятника книзі – як символу нації, що постійно прагне до розвитку і вдосконалення.

Письменниця щиро переконана, що саме читання виховає достойне покоління нових українців і позитивно вплине на цілу країну. Тож і ми не маємо права у цьому сумніватися ні на мить. Читаймо, бо ми того варті!