Лідер читання 2019 Каховської СЗОШ І-ІІІ ст.№2

Лідер читання 2019 Каховської СЗОШ І-ІІІ ст.№2

Шестерненко Ксенія

Відгук на книгу Вікторії Ярош «Три горішки для Сашка»

учениці Каховської СЗОШ №2  Шестерненко Ксенії

Усі наші багатства - прах і попіл,

вони безсилі доставити нам те, заради чого треба  жити.

Сент – Екзюпері.

   Мене звуть Шестерненко Ксенія і я навчаюсь у 6 класі Каховської СЗОШ №2. Перед написанням відгуку я вагалася, на яку саме книгу це зробити, адже я доволі багато читаю. Та коли прочитала «Три горішки для Сашка», вагання зникли зовсім…

Усім відомо, що дуже часто багатство робить людину нещасною та духовно бідною. Ми не завжди замислюємось над цим. Здається, якщо є гроші, то можна робити все, що завгодно. На перший погляд це дійсно так. Але не помічаємо, як ми втрачаємо всі людські якості, стаємо «зазомбованими» і окрім грошей та своєї гордості не цікавимось нічим іншим. Доведено, що люди багаті, плачуть та засмучуються ще більше, ніж бідні.

   Саме це питання лягло в основу книги Вікторії Ярош «Три горішки для Сашка». Письменниця намагається показати проблему сучасності, підштовхує читача замислитись над цим. У книзі є багато ілюстрацій, гумористичних моментів, але під це замаскована гірка правда сьогодення.

   З цим твором я познайомилась влітку. Його порадили у бібліотеці, але сама назва не вразила, тому що виникає асоціація з дуже вже дитячою казкою «Три горішки для Попелюшки». Та прочитавши першу сторінку, я вже не змогла відірватись від книги. Забувала про їжу, про друзів. Читала навіть вночі під ковдрою з ліхтариком. В решті-решт прочитала книгу менш ніж за два дні. Тим не менш, «Три горішки для Сашка» - це насправді казка. Добра казка. Й мені дуже хочеться поділитися враженнями та розповісти про все детальніше.

   Головний герой –  хлопчик Сашко. Його батьки багаті люди й він має все,  про що тільки можливо мріяти кожній дитині. У нього є свій кінотеатр, аквапарк, зоопарк, парк розваг, авто трек та інше. Та все це не тішить хлопчика. Він готов віддати все, що в нього є аби тільки познайомитись та пограти з простими дітлахами. Та батьки не дозволяють Сашкові спілкуватись з іншими дітками й намагаються завадити йому. Здається, хлопчику треба радіти та дякувати батькам. Але не так. Він хоче бути звичайним хлопчиком зі звичайної родини. Крім того, у їхньому будинку є доморядниця – пані Правило. Вона примушує хлопчика поводитись як справжній аристократ. Не можна сміятися, швидко говорити, стрибати, бігати й навіть грати у спортивні ігри. Ви уявляєте дитину, а особливо хлопця, яка не може повеселитись або побігати? Людина не може бути як робот. Можливо звісно прикидатися, але навіщо? Іван Карпенко – Карий сказав:  Краще жити на світі щасливим мужиком, ніж нещасним паном…

Не будемо говорити про те, що могло б статися з Сашком, якщо й далі все так було. Але на щастя, він находить собі друга. Так. Справжнього товариша, якого звуть Сантиметрик. Він не вище вказівного пальця і справжнісінький чарівник, бо може творити всілякі дива. Сантиметрик дарує Сашкові три чарівних горішка, котрі можуть виконати три заповітні бажання.

   Перший горішок виконує мрію хлопчика подружитися з простими дітками. Сашко може кожен день гуляти з друзями й бавитись на свіжому повітрі. Другим його бажанням було мати чотирилапих друзів: кішечку та трьох песиків. А третє бажання Сашка – мати братика й сестричку. Його батьки забирають з дитячого будинку двійнят: хлопчика Юрка та дівчинку Оленку.

   Після цих веселих подій, пані Правило забуває свої аристократичні правила та стає привітною і веселою жінкою.( Тут вже без допомоги Сантиметрика не обійшлось.) А батьки Сашка замислюються над своїм минулим та вирішують почати життя спочатку.

   У книзі дуже багато героїв і можна знайти собі надійного друга або подружку у цій дивовижній історії. У деяких випадках буде бажання посміятися над витівками персонажів або навпаки – поплакати у лихих ситуаціях. І на мою думку, найкраща оцінка для твору – емоції , які він викликає. Бажання Сашка гарні, що тут скажеш. А кінець теж правильний, як і має бути. Діти остаточно зруйнували цей світ несправжніх цінностей. У когось смуток, жаль, а у мене радість, що все так добре закінчилось. Бо справжня книга дає читачу позитивні або негативні відчуття. І саме тому, можна переживати усі події улюбленого героя разом з ним… 

Я розповіла про цю книгу всім подругам у своєму дворі. Взяла її з собою в літній табір, та читала вголос новим знайомим уривки. Всі друзі вирішили обов’язково прочитати повість, повернувшись додому з відпочинку.

Неосмислене життя не варте того, щоб його прожити.

Сократ.